У Луганську поставлять рок-оперу про "Молоду Гвардію"

В середині вересня Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр представить рок-оперу, присвячену міфологізованій у часи СРСР підпільній організації "Молода гвардія".

Про це повідомляє Cxid.info з посиланням на головного режисера театру Володимира Московченка.

Автором лібрето є луганський літератор Володимир Зайцев. Музику до постановки написав Юрій Дерський. Постановкою зайнятий молодий режисер Анатолій Яворський.

За словами Володимира Московченка, це перша постановка рок-опери в історії театру. У ній зайнятий весь молодий склад трупи. У виставі буде багато пластики, руху та вокалу.

"Молода Гвардія" - підпільна антифашистська організація в Краснодоні Луганської області, діяла з вересня 1942-го до січня 1943 року. Згідно з радянською історіографією, активісти МГ поширювали листівки, здійснювали диверсії проти нацистів. Більшість молодогвардійців була закатована німцями.

Організація була популяризована в СРСР пропагандистським романом Олександра Фадєєва "Молода Гвардія" (1946-51), де її активісти були зображені як незламні комсомольці та ідейні радянські патріоти. Молодогвардійцям будували пам'ятники, називали на їхню честь вулиці і населені пункти, знімали фільми, ставили театральні й оперні вистави.

 Пам'ятник молодогвардійцям у Краснодоні від українського комсомолу

Справжня історія "Молодої Гвардії" не відкрита до кінця. Досі достеменно не відомо, хто був лідером організації і хто її зрадив.

В 1990-их роках керівник ОУН на Донбасі Євген Стахів заявляв, що антифашисти з МГ мали стосунок до націоналістичного підпілля.

Як відомо, восени 2011 року в Полтавському драмтеатрі за підтримки обласної влади поставили виставу про Мазепу, де українці зображені зрадниками, а росіяни - благородними лицарями.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.