У Полтаві встановлять пам'ятник Раїсі Кириченко

В Полтаві, в день народження співачки - 14 жовтня - встановлять пам'ятник Раїсі Кириченко.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на голову Полтавської облдержадміністрації Олександра Удовиченка.

За словами чиновника, ОДА перерахує на спорудження пам'ятника 600 тисяч грн.

Крім того, протягом п'яти років кошти на пам'ятник збирали "небайдужі полтавчани".

Пам'ятник планують встановити у центрі міста, біля будівлі обласного радіо на вулиці Раїси Кириченко (раніше – вулиця Рози Люксембург). Співачку буде зображено на повний зріст з широко відкритими обіймами.

Фото: vzsh3.ucoz.ru

Раїса Кириченко (14 жовтня 1943 року, с. Землянки, Полтавська обл. – 9 лютого 2005 року) - співачка (мецо-сопрано), солістка Полтавської, Житомирської, Херсонської, Черкаської філармоній. Народна артистка УРСР, Герой України, лауреат Шевченківської премії.

Як відомо, в Полтаві через протидію місцевої влади вже три роки не можуть встановити виготовлений на пожертви громадян пам'ятник Івану Мазепі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.