В Ізраїлі урочисто відкривають пам'ятник Червоній Армії. ФОТО

В ізраїльському місті Нетанья відбудеться церемонія відкриття меморіалу, присвяченого перемозі солдат Червоної Армії над нацистською Німеччиною. Вперше в пострадянській історії монумент солдатам ЧА був споруджений не в країні колишнього соціалістичного табору.

Для Ізраїлю це перший пам'ятник, присвячений солдатам Червоної армії всіх національностей, а не тільки воїнам-євреям, котрі билися проти нацистської Німеччини в рядах ЧА.

В урочистій церемонії відкриття монумента візьмуть участь президент Ізраїлю Шимон Перес, президент Росіх Володимир Путін, а також "ряд відомих політиків і філантропів", на чиї кошти було споруджено монумент.

Про участь у церемонії офіційних представників української влади не повідомляється.

"У першу чергу, цей пам'ятник висловлює сильне почуття подяки держави Ізраїль і всього єврейського народу людям, хоробро билися з нацистами, звільнили євреїв з таборів смерті і які відіграли вирішальну роль у перемозі країн-союзниць над фашизмом", - заявив президент Світового Форуму російськомовного єврейства (СФРЄ) Олександр Левін.

Монумент зведений на відкритому майданчику на березі Середземного моря, а сам меморіал складається з двох частин. Щоб вийти до білих крил (вони символізують перемогу) на майданчику, треба пройти через вузький і темний лабіринт.

Фото: Наталія Колодій

"Лабіринт розповідає про важкий і тернистий шлях до перемоги, і тільки пройшовши через нього ви потрапляєте на відкритий, залитий світлом майданчик, увінчаний крилами перемоги", - зазначив Левін.

Пам'ятник Червоній армії в Болгарії розфарбували під комікси. ФОТО

Меморіал споруджено за проектом російських архітекторів Салавата Щербакова та Василя Перфільєва і за активної фінансової підтримки СФРЄ і Російського Єврейського Конгресу.

 

В лавах Червоної Армії воювали понад 500 тисяч євреїв, понад 200 тисяч із них загинуло.

В лавах Червоної Армії воювали від 4,5 до 7 млн українців. Згідно з радянською історіографією, 2,5 млн з них загинуло. Сучасні історики схильні вважати цю цифру більшою.

Остаточний акт капітуляції у Другій світовій від імені СРСР підписав українець, генерал Кузьма Дерев'янко.

У березні 2011 року повідомлялося, що пам'ятник ЧА в Нетаньї планується відкрити до 20-річчя двосторонніх відносин між Ізраїлем і Росією.

У листопаді було демонтовано пам'ятник Червоній Армії у Варшаві.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.