Представники влади вшанували жертв війни 1941-45 рр.

Президент Віктор Янукович, голова ВР Володимир Литвин і прем'єр-міністр Микола Азаров поклали квіти до могили Невідомого солдата у столичному парку Вічної Слави.

Про це повідомляє офіційний сайт глави держави.

Разом із топ-чиновниками участь у церемонії взяли голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов, голова Київської обласної держадміністрації Анатолій Присяжнюк, урядовці, представники громадських організацій, духовенства, ветерани. 

Присутні вшанували пам'ять полеглих хвилиною мовчання. Рота Почесної варти пройшла перед монументом урочистим маршем.

 "Це одна з найбільших трагедій нашого народу за всю його багатовікову історію, - зазначив у своєму зверненні Янукович. - За три роки гітлерівської окупації люди зазнали неймовірних страждань, принижень та горя, але не підкорилися".

За словами президента, внесок України у розгром нацистської імперії є значним: "Але великими є і жертви: половина із більш ніж семи мільйонів наших земляків, що стали до лав збройних сил, не повернулися до рідних осель".

Сьогодні ж у Києві історики обговорювали початок вторгення нацистів в СРСР. На їхню думку, термін "Велика вітчизняна війна" в українських реаліях вживати не варто, а радше необхідно говорити про німецько-радянську війну.

Як відомо, згідно з указом президента від 17 листопада 2000-го, в нашій державі щорічно 22 червня, в день, коли німецька армія вторглася на територію СРСР, відзначається День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.