Національний музей медицини не має прав на землю під будинком

Національний музей медицини, що знаходиться за адресою: Б. Хмельницького, 37 у м. Києві протягом 5 років не може домогтися реєстрації свого права на користування землею, на якій знаходиться будівля музею.

Відповідне питання надійшло на розгляд комісії Київради з питань культури та туризму, очолювану депутатом Київради від БЮТ Олександром Бригинцем.

"У 2007 році на підставі рішення Господарського суду та наказу Міністерства охорони здоров’я України будівля Музею медицини мала бути передана з балансу Національного університету ім. Богомольця на баланс Національного музею медицини України, - зазначив депутат. - Але при відповідній передачі будівлі на баланс Музею не була передана земельна ділянка. Університет, в свою чергу, досі не надає нотаріально завірену згоду про припинення права користування відповідною земельною ділянкою".

Депутат наголосив, що невирішеність приналежності земельної ділянки Національному музею медицини України ставить під загрозу існування будівлі Анатомічного театру, що споруджена у 1853 році за проектом відомого київського архітектора О. В. Беретті.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.