Національний музей медицини не має прав на землю під будинком

Національний музей медицини, що знаходиться за адресою: Б. Хмельницького, 37 у м. Києві протягом 5 років не може домогтися реєстрації свого права на користування землею, на якій знаходиться будівля музею.

Відповідне питання надійшло на розгляд комісії Київради з питань культури та туризму, очолювану депутатом Київради від БЮТ Олександром Бригинцем.

"У 2007 році на підставі рішення Господарського суду та наказу Міністерства охорони здоров’я України будівля Музею медицини мала бути передана з балансу Національного університету ім. Богомольця на баланс Національного музею медицини України, - зазначив депутат. - Але при відповідній передачі будівлі на баланс Музею не була передана земельна ділянка. Університет, в свою чергу, досі не надає нотаріально завірену згоду про припинення права користування відповідною земельною ділянкою".

Депутат наголосив, що невирішеність приналежності земельної ділянки Національному музею медицини України ставить під загрозу існування будівлі Анатомічного театру, що споруджена у 1853 році за проектом відомого київського архітектора О. В. Беретті.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.