ПІД АНДРІЇВСЬКОЮ ЦЕРКВОЮ ЗСУНУВСЯ СХИЛ. Оновлено о 12:00

У Києві під Андріївською церквою зсунувся ґрунт: оглядовий майданчик з боку Дніпра повис у повітрі, проте для туристів двері церкви відчинені.

 

Місце ж обвалу замасковане спеціальною сіткою, повідомляє УП.Київ із посиланням на ТСН.

Землею, яка зсунулася з пагорба, завалило весь тротуар на маленькій алеї художників – бічному провулку Андріївського узвозу.

Це сталося вночі 29 червня, але о дев'ятій ранку прибирання ще ніхто не починав. Тому сотні кілограмів ґрунту взялися прибирати художники.

Вони прийшли вранці на роботу, а на своїх місцях побачили купи глини та тріщини на опорних стовпах.

Художники, які працюють тут роками, кажуть, що ґрунт поплив після того, як звідси прибрали дерева, які корінням утримували землю. А обвал може статися на тому місці, де тисячами гуляють люди.

Можливою причиною зсуву ґрунту є недотримання рекомендацій з облаштування дренажної системи пагорба.

 

Про це заявив головний геолог - начальник геологічного відділу КП "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" Василь Боковий після огляду пагорба, пише "Комерсант".

Боковий повідомив, що при проектуванні робіт із ними не було узгоджене питання про відведення дренажних і поверхневих вод.

"У нас були вимоги щодо збільшення приблизно в півтора рази діаметра системи для прийому води. Але точка зору наших фахівців не була врахована", - заявив Боковий.

За його словами, якщо роботи в терміновому порядку не будуть закінчені, то може відбутися подальше обвалення пагорба.

Перший заступник гендиректора заповідника "Софія Київська" Вадим Кириленко стверджує, що роботи по зміцненню пагорба через брак коштів виконані на 70%.

"Після дощів на ділянці площею 3 квадратні метри сповз насипний ґрунт. Це сталося тому, що роботи зі зміцнення пагорба в цьому році не були профінансовані", - заявив Кириленко.

За його словами, за умови повного фінансування зміцнення пагорба може бути завершене протягом двох місяців.

У свою чергу колишній генеральний директор "Софії Київської" Неля Куковальська, яка покинула цей пост кілька тижнів тому, вважає, що Андріївській церкві ніщо не загрожує.

"Перед Євро-2012 всі поспішали і не зовсім добре утрамбували ґрунт. Через дощі саме він трохи сповз. Необхідно всього лише доробити роботи відповідно до технології", - пояснила вона.

За словами Куковальської, згідно з проектом благоустрою, біля Андріївської церкви висадять кущі й дерева, кореневі системи яких будуть утримувати схил.

 

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.