У Калуші відкрили пам'ятник Шухевичу. Частково на пожертви. ФОТО

У суботу, 30 червня, в місті Калуш Івано-Франківської області відбулося відкриття пам'ятника головнокомандувачу Української повстанської армії Роману Шухевичу.

Про це повідомляє ЛІГАБізнесІнформ із посиланням на "Інтерфакс".

Урочисту подію було приурочено до 105-річчя від дня народження лідера УПА.

Право відкрити пам'ятник надали міському голові Калуша Ігорю Насалику, синові Шухевича Герою України Юрію Шухевичу, заступнику голови Івано-Франківської обладміністрації Роману Іваницькому, голові Калуської станиці Братства вояків ОУН-УПА Степану Петрашу та голові Калуської райради Василю Дзундзі.

Під час відкриття пам'ятника вгору злетіли синьо-жовті кульки, голуби, пролунав військовий салют. Присутні виконали державний гімн України, гімн ОУН-УПА і духовний гімн України.

Фото: kalush.info

Пам'ятник освятили митрополит Івано-Франківський і Галицький Української православної церкви Київського патріархату Іоасаф та єпископ-емерит Івано-Франківської митрополії Української греко-католицької церкви Софрон Мудрий.

Всього на відкритті пам'ятника були присутні кілька тисяч жителів Калуша та Івано-Франківської області.

 

Пам'ятник Шухевичу виготовлений з бронзи, він стоїть на гранітному постаменті. Загальна висота монумента - 4,5 м. На пам'ятнику - напис "Роман Шухевич - Головний командир УПА. Герой України 1907-1950".

Автор проекту - калуський скульптор Ігор Семак. Пам'ятник виготовляли на львівському приватному підприємстві "Скульптура".

Для реалізації проекту в Калуші в ході громадської ініціативи "Загальна мобілізація", яка стартувала в листопаді 2011 року, 2,5 тис. громадян та організацій зібрали 83 140 тис.грн.

Кошти для будівництва пам'ятника виділили також Калуська міська та районна ради, Івано-Франківська облрада.

Загальна вартість проекту майже 490 тис.грн.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.