На Дніпропетровщині розмалювали свастикою пам'ятник жертвам нацистів. ФОТО

У Новомосковську (Дніпропетровська обл) 1 липня невідомі розмалювали нацистською свастикою меморіал "Пам'ятаємо", присвячений жертвам геноциду, мирним жителям, розстріляним в роки окупації міста в 1941-1943 роках.

Як повідомили "Інтерфаксу" в облуправлінні МВС, за даним фактом Новомосковський міський відділ міліції порушив кримінальну справу за статтею "хуліганство".

Меморіальний комплекс, який знаходиться на виїзді з міста, був розмальований свастикою вранці 1 липня фарбою червоного кольору з балончика.

За словами одного з ініціаторів створення даного пам'ятника, депутата Дніпропетровської облради Сергія Рєзника, цей меморіальний комплекс був відкритий 22 травня і присвячений мирним жителям міста, в тому числі євреям, розстріляним в роки Великої Вітчизняної війни.

 Фото: ВГО "Союз "Народна пам'ять"

Рєзник повідомив, що ініціатором цього пам'ятника була єврейська громада, яка збирала кошти для увічнення пам'яті цих людей.

Він також зазначив, що даний злочин "має під собою підтекст антисемітизму" - на пам'ятнику викарбувані імена та прізвища людей, розстріляних на цьому місці, є написи на івриті.

Нагадаємо, у червні цього року в Рівному затримали групу хуліганів, які осквернили пам'ятник жертвам Голокосту.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.