В Києві перейменують усі вулиці Леніна, які лишилися

Комісія з питань найменувань та пам'ятних знаків КМДА підтримала ініціативу "Української громади Києва" про "перейменування вулиць Леніна в Києві на честь українських героїв".

Про це сказав лідер союзу громадян "Українська громада Києва", заступник керівника центрвиборчштабу партії "ВО "Свобода" Сергій Рудик, повідомляє "Експрес".

Політики запропонували замінити названі ім'ям вождя Жовтневої революції чотири вулиці, відповідно:

- у Дарницькому районі, мікрорайон Бортничі - на вул. сотника Аверкія Гончаренка (український військовий, командир українських частин у бою під Крутами);

- у Солом'янському районі, мр-н Жуляни - на вул. Отамана Зеленого (Данило Терпило - український революціонер, повстанський отаман. Глава Дніпровської повстанської дивізії в 1918 р., звільняв Київ від більшовиків);

- у Деснянському районі, с. Троєщина - на вул. козака Степана Щербака (козак 4-ї Київської дивізії Армії УНР, герой Другого Зимового походу. Степан Щербак на пропозицію більшовицького комісара перейти на службу більшовиків відповів від імені всіх козаків відмовою. Розстріляний 22 листопада 1921 у м. Базар. Реабілітований 27 квітня1998 р.);

- у Святошинському районі - на вул. Олексія Алмазова (український військовий і громадський діяч, генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки).

Комісія підтримала три з чотирьох запропонованих перейменувань за умови, що вулицю Леніна у Деснянському районі міста Києва перейменують на вулицю Олександра Загродського (військовий діяч часів УНР, генерал-полковник Армії УНР, командир Волинської дивізії, учасник Першого зимового походу, заступник головнокомандувача Армії УНР).

Як відомо, в січні 2012 року "свободівці" заявили, що на Лісовому масиві розбито меморіальні дошки генералу Жукову на вулиці, названої в його честь. Активісти партії пропонували перейменувати вулицю Жукова на честь Олекси Алмазова.

До того, як стати одним із керівників ВО "Свобода", Сергій Рудик був заступником мера Києва Леоніда Черновецького і входив до партій Владислава Каськіва "Пора" та Віктора Балоги "Єдиний центр".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.