В Києві перейменують усі вулиці Леніна, які лишилися

Комісія з питань найменувань та пам'ятних знаків КМДА підтримала ініціативу "Української громади Києва" про "перейменування вулиць Леніна в Києві на честь українських героїв".

Про це сказав лідер союзу громадян "Українська громада Києва", заступник керівника центрвиборчштабу партії "ВО "Свобода" Сергій Рудик, повідомляє "Експрес".

Політики запропонували замінити названі ім'ям вождя Жовтневої революції чотири вулиці, відповідно:

- у Дарницькому районі, мікрорайон Бортничі - на вул. сотника Аверкія Гончаренка (український військовий, командир українських частин у бою під Крутами);

- у Солом'янському районі, мр-н Жуляни - на вул. Отамана Зеленого (Данило Терпило - український революціонер, повстанський отаман. Глава Дніпровської повстанської дивізії в 1918 р., звільняв Київ від більшовиків);

- у Деснянському районі, с. Троєщина - на вул. козака Степана Щербака (козак 4-ї Київської дивізії Армії УНР, герой Другого Зимового походу. Степан Щербак на пропозицію більшовицького комісара перейти на службу більшовиків відповів від імені всіх козаків відмовою. Розстріляний 22 листопада 1921 у м. Базар. Реабілітований 27 квітня1998 р.);

- у Святошинському районі - на вул. Олексія Алмазова (український військовий і громадський діяч, генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки).

Комісія підтримала три з чотирьох запропонованих перейменувань за умови, що вулицю Леніна у Деснянському районі міста Києва перейменують на вулицю Олександра Загродського (військовий діяч часів УНР, генерал-полковник Армії УНР, командир Волинської дивізії, учасник Першого зимового походу, заступник головнокомандувача Армії УНР).

Як відомо, в січні 2012 року "свободівці" заявили, що на Лісовому масиві розбито меморіальні дошки генералу Жукову на вулиці, названої в його честь. Активісти партії пропонували перейменувати вулицю Жукова на честь Олекси Алмазова.

До того, як стати одним із керівників ВО "Свобода", Сергій Рудик був заступником мера Києва Леоніда Черновецького і входив до партій Владислава Каськіва "Пора" та Віктора Балоги "Єдиний центр".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.