На дні Дніпра під Хортицею знайшли 500-річний човен

У Запоріжжі біля острова Хортиця вчені підняли на поверхню човен, якому, за попередніми підрахунками, 500 років.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Знахідку доправили до ангарів для точного визначення дати побудови човна.

Фахівці підводно-археологічної експедиції Національного заповідника "Хортиця" помітили човен у руслі Старого Дніпра ще минулого року. Відтоді вчені розпочали процес його дослідження. Весь цей час вони з’ясовували можливість підняти його на поверхню.

За словами археологів Національного заповідника "Хортиця", це так званий човен-однодеревка. Його зроблено з суцільної деревини – дуба. Довжина човна становить 8 метрів, ширина – 1 метр.

На перший погляд, вік човна може сягати 500 років. Археологи припускають, що його могли використовувати і стародавні слов’яни, тоді вік "однодеревки" може сягнути 1000 років.

Точна дата виготовлення човна стане відомою після радіовуглецевого аналізу, який триватиме близько півроку. Після того розпочнеться період дворічної консервації пам’ятки і передача її до Музею судноплавства, який розпочав роботу на острові Хортиця.

Нагадаємо, восени 2010 року на Хортиці археологи підняли з дна Дніпра "запорізький дуб" - бойовий козацький човен XVIII сторіччя.

Читайте також: "Як козаки у Дніпровському лимані воювали разом із засновником ВМФ США"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.