В'ятрович розповість під Українським домом про УПА

Історик Володимир В’ятрович прочитає відкриту лекцію "УПА. Слід в історії". Захід відбудеться в рамках "Народного університету" біля Українського дому, де тривають протести проти "мовного" закону.

Про це ІП повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

Дослідник розповість про те, як створювалася Українська повстанська армія, про методи її боротьби та довготривалу історію спротиву німецькому та радянському тоталітарному режимам.

"Свободу народам! Свободу людині!" — під цим гаслом із вірою в серці та зброєю в руках ще десятиліття після завершення Другої світової війни (довше, ніж деінде в Європі) молоді українські хлопці та дівчата боролися проти тоталітарної машини СРСР.

Якою була роль вояків УПА в Другій світовій війні і опісля, ким були повстанці, скільки їм було років і чого вони добивалися, і, врешті, чого досягнули — на ці та інші питання дасть відповідь Володимир В’ятрович, який уже понад 15 років досліджує історію визвольного руху, а у 2008-2010 роках на посаді директора Архіву СБУ розсекретив матеріали КГБ.

Читайте також: "Дайджест найкращих матеріалів ІП про Українську Повстанську армію"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.