Міліція підтвердила, що Андріївський узвіз уже не є пішохідним

На Андріївському узвозі в Києві встановлено знак "Рух заборонено", який згідно з Правилами дорожнього руху дозволяє проїзд транспорту.

Така відповідь надійшла від Управління державної автомобільної інспекції у відповідь на запит голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександру Бригинцю.

Державтоінспекція повідомила, що на Андріївському узвозі встановлено дорожні знаки "Рух заборонено" і "Тупик", що мають обмежувати рух на ділянці від вул. Володимирської до вул. Боричів тік.

Разом із тим, відповідно до вимог розділу 33 Правил дорожнього руху України дія дорожнього знаку 3.1 "Рух заборонено" не поширюється на транспорті засоби, що належать та обслуговуються громадянами, які проживають або працюють у цій зоні. А також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні.

Бригинець наголосив, що у відповіді Державтоінспекції йдеться також про те, що відповідно до встановлених знаків Андріївський узвіз не є пішохідною зоною.

"Це дивно, адже до реконструкції Андріївський узвіз мав статус пішохідної вулиці, - зазначив депутат. - Хто змінив відповідний статус, якщо Київрада ніякого рішення щодо цього не приймала?".

Крім того, у 2004 році з метою виключення наскрізного руху на Андріївському узвозі в районі будинку №34 були встановлені фізичні перешкоди для авто, які зараз відсутні. Куди і за допомогою кого вони зникли, міліція не знає.

Нагадаємо, у червні цього року Державна будівельно-архітектурна комісія заявила про порушення містобудівних норм під час реконструкції Андріївського узвозу.

 

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.