СТРАЙК РОСІЙСЬКОЇ ВІКІПЕДІЇ ПРИЗВІВ ДО ПОПУЛЯРНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ

У день страйку російської Вікіпедії 10 липня відвідуваність статей української Вікіпедії значно перевищила середньостатистичні показники.

Головну сторінку в цей день було відвідано 103 886 рази, тоді як зазвичай відвідують 20-25 тисяч, повідомив виконавчий директор ГО "Вікімедіа Україна".  

Такі статті, наприклад, як Українська мова, Київ, Москва, Росія, Ялта, Шопен, Шекспір відвідували в 2-3 рази частіше, а Україна і Джастін Бібер - в 7 разів частіше, ніж в попередні дні липня.

Це свідчить про те, що українська Вікіпедія має значний потенціал, який не розкривається через те, що багато українців володіють також російською. Хоча завдяки користувачам, відданим українській Вікіпедії, цей мовний розділ на даний момент за кількістю статей займає 14-е місце, а за відвідуваністю - 20-е (квітень 2012) місце у світі.

Сприяти збільшенню відвідування української Вікіпедії може також зміна налаштувань у пошукових системах. 

Наприклад, якщо на комп'ютері встановлена російська версія "Windows", то Google, за змовчанням шукає насамперед сторінки російською мовою. Для того, щоб пошук спочатку проводився в українських джерелах, слід змінити налаштування пошуку.

Нагадаємо, що страйк російської Вікіпедії був викликаний поправками до закону "Про інформацію...", які обмежують свободу в інтернеті.

Українська "Вікіпедія" станом на сьогодні містить майже 358 тисяч статей і є на 14 місці за кількістю матеріалів з-поміж усіх 282 мовних розділів енциклопедії.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська вікі вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.