Держава взяла під охорону радянську могилу, яку хотіли знести депутати

Братську могилу радянських воїнів на площі Ринок у місті Турці на Львівщині визнано пам'яткою місцевого значення і внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Таке рішення було прийнято на засіданні експертної комісії з розгляду питань занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, яке відбулось у Києві.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Міністерства культури України.

Загалом на розгляд експертної комісії було винесено 267 об’єктів культурної спадщини, розташованих у Запорізькій, Луганській, Львівській областях, у Автономній республіці Крим та у м. Києві.

У підсумку 196 об’єктів було визнано пам’ятками місцевого значення.

Як відомо, у квітні 2012 року депутати на сесії Турківської міськради прийняли рішення "з метою упорядкування центральної площі міста" перенести пам'ятник червоноармійцям разом із братською могилою з центру містечка.

У рішенні також зазначалося, що товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" має провести дослідження можливого місця поховання воїнів Радянської армії та в разі виявлення останків провести їхню ексгумацію і перепоховати на міському кладовищі.

Згодом прокуратура Львівської області опротестувала рішення Турківської міської ради щодо перенесення пам’ятного знаку.

Нагадаємо, восени 2011 року в центрі Варшави з метою перенесення було демонтовано пам'ятник воїнам-червоноармійцям.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.