Українці і німці зніматимуть кіно про убивцю Бандери

Українські й німецькі кінопродюсери планують зняти фільм про історію кохання агента КГБ Богдана Сташинського, який у жовтні 1959 року убив Степана Бандеру.

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

Планована назва фільму - "Любов убивці", автор сценарію - грузинський режисер Заза Буадзе, котрий живе в Україні.

Зйомки заплановані, зокрема, в Україні й Німеччині; гратимуть українські й німецькі актори, а самі історії є універсальними й зрозумілими для міжнародної публіки.

Як каже Буадзе, у фільмі йтиметься про любов простої жінки Інґе, яка спонукала Богдана Сташинського до покаяння.

Кінематографіст сподівається, що цю роль зіграє голлівудська зірка Кірстен Данст, батько якої з Гамбурга.

За словами режисера, картину можна визначити, як "драму з елементами шпигунського кіно". Він вказує на певні паралелі з німецьким фільмом "Життя інших", в якому йдеться про східнонімецьку службу безпеки й мистецькі кола Східного Берліна.

Буадзе додає, що партнером у цій роботі виступить німецька компанія Bavaria Films, а сам фільм зніматиметься англійською мовою, й значну його частину фільмуватимуть у Берліні.

Агент КГБ Богдан Сташинський убив двох чільних провідників ОУН - "двійкаря" Лева Ребета (1957) і лідера ОУН(б) Степана Бандеру (1959). У серпні 1961-го він здався американським спецслужбам, після чого зник.

Історію кохання Сташинського та Інґе читайте у статті "Убивця Бандери може бути ще живий"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.