У Вишгороді знайшли саркофаг Бориса і Гліба? ФОТО

У Вишгородському історико-культурному заповіднику, ймовірно, знайшли залишки саркофагу, що належить святим Борису і Глібу.

Про це повідомляє "Радіо Свобода" з посиланням на археологів, які займаються розкопкою поселення. 

Науковці заявляють, що знайшли фрагменти пірофілітового сланцю, який використовували для виготовлення саркофагів.

Наразі учасники експедиції розкрили близько 20 квадратних метрів городища. Археологи вже знайшли велику кількість керамічних та залізних артефактів: це залишки посуду, прикрас, зброї, знарядь праці.

 Вишгородські знахідки

У літописах місто Вишгород вперше згадується у 946 році як резиденція княгині Ольги. Саме тут поховали братів Бориса та Гліба – перших святих, канонізованих вітчизняною православною церквою.

 

Молодші сини князя Володимира Великого Борис і Гліб були вбиті під час чотирирічної війни за батькову спадщину. Літописи стверджують, що братів умертвили з наказу їхнього старшого брата Святополка.

В результаті політичного конфлікту між Святополком і Ярославом Володимировичами перемогу отримав останній, який став відомий в історії як Ярослав Мудрий.

 Всі фото: Radiosvoboda.org (RFERL)

Археологічні розкопки у Вишгородському заповіднику ініціював історико-культурний комплекс "Парк Київська Русь". Знахідки передадуть до музею заповідника.

Інші матеріали щодо Середньовіччя на території України читайте на ІП в темі "Київська Русь"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.