Країна скромно святкує 50-річчя першого українця в космосі

В Україні тривають заходи до 50-річчя з дня польоту в космос першого космонавта-українця - двічі Героя СРСР Павла Романовича Поповича.

Про це повідомляє прес-служба Державної космічної агенції.

12-15 серпня 1962 року відбувся перший в історії груповий космічний політ. На орбіту штучного супутникам Землі було виведено космічний корабель "Восток-4", пілотований першим космонавтом-українцем Павлом Романовичем Поповичем.

Попович став шостим землянином (четвертим з радянських космонавтів), який побував на орбіті.

11 серпня у Луганську на території Авіаційно-технічного музею пройшли урочисті заходи на честь цієї події. Гості музею могли ознайомитися з авіаційною технікою, яка використовується в СРСР і сучасній Україні, а також ознайомитися з експонатами в павільйонах авіаційних двигунів і автомобільної техніки. Відбувся мітинг.

13 серпня урочистості відбулися на батьківщині першого українця в космосі - в Узині Київської області. На них були присутні родичі Павла Поповича і безліч місцевих чиновників. Після промов присутні поклали квіти до пам`ятника Поповичу.

15 серпня урочисті заходи пройдуть і в Києві. Участь у них візьмуть доньки космонавта – Наталія та Оксана, брат – Петро Романович, ветерани космодрому Байконур – безпосередні учасники запуску космічного корабля "Восток-4", друзі, близькі, соратники Поповича.

Заходи пройдуть за наступним планом:

10.00 – 11.00 – урочистості на ДП ВО "Київприлад" (вул. Гарматна, 2 ), де неодноразово бував П. Р. Попович: покладання квітів до пам’ятника С.П. Корольову, відвідування музею ДП ВО "Київприлад", та фотовиставки, присвяченої 50-річчю польоту в космос першого українця.

11.30 – покладання квітів до меморіальної дошки П. Р. Поповичу на будівлі Міжнародної асоціації фізкультури та спорту, де Павло Романович мав робочий кабінет (вул. Володимирська, 65).

12.00 – зустріч з головою Державної космічної агенції, Героєм України Алексєєвим Ю.С., урочисте спецпогашення поштової марки та конверту, випущених ДП "Укрпошта" до ювілею.

17.00 – урочистий вечір в Російському центрі науки та культури (вул. Борисоглібська, 2).

Як відомо, під час соцопитування, проведеного у квітні 2011 року, тільки 3% респондентів згадали прізвище першого українського космонавта.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.