Кернесу погрожують протестами проти пам'ятника Столипіну

Харківська філія Спілки Української молоді звернулася до мера міста Геннадія Кернеса з протестом проти встановлення у Харкові пам'ятника прем'єр-міністру Російської імперії Петрові Столипіну.

Про це йдеться у листі СУМ на ім'я Кернеса.

Одним із вірогідних місць для пам’ятника Столипіну обрано ділянку в одному з найкрасивіших куточків географічного центру міста – на початку Бурсацького спуску з боку вулиці Клочківської.

Наводимо фрагменти з тексту звернення:

"Як стало відомо, у Харкові повним ходом йде підготовка до встановлення у місті пам’ятника імперському міністру початку ХХ ст. Столипіну П.А., який лишив по собі в історії України, і зокрема Харкова, кривавий і душогубський слід.

За його наказами війська й поліція жорстоко карали учасників селянських заворушень, до в’язниць масово кидали студентів і старшокласників-гімназистів, помічених в антиурядовій діяльності, громадянські політичні свободи було всіляко обмежено.

Завдяки персональним указам Столипіна на Харківщині у 1905-1907 рр. розстрілювалися революційно налаштовані робітники, селяни, студенти, громадські діячі.

Столипін П.А. був одним із апологетів російського шовінізму, монархізму, засновником радикальних російських націоналістичних організацій, спонсором і покровителем сумновідомого "Союза русского народа" ("Чорної сотні"), яка натворила багато лиха, зокрема і на Харківщині.

Ім’я Столипіна пов’язується з єврейськими погромами, гоніннями на будь-які прояви національного життя українців та інших національностей, які проживали на території України початку ХХ ст.

Наразі пам’ятник П.А. Столипіну перебуває на завершальній стадії будівництва, для його встановлення у Харкові підшукується відповідне місце, а також готуються дозвільні документи.

Будь-які намагання встановити пам’ятник імперському міністру-ксенофобу Столипіну у Харкові глибоко ображають людські почуття харків’ян – українців, євреїв, білорусів, поляків інших народів, проти кого була спрямована столипінська політика початку ХХ ст.

На тлі сучасних політичних процесів авантюра зі встановленням пам’ятника Столипіну неодмінно призведе до суспільної напруженості серед жителів Харкова і області, зростання протестних настроїв національних громад краю, буде дискредитувати наше місто і нашу державу в очах світової громадськості".

Ініціативна група харків’ян закликає посадовців не допустити встановлення у Харкові пам’ятника Столипіну – символу російського імперіалізму та шовінізму, який провокує громадський розбрат, ескалацію міжнаціональної ворожнечі.

У разі ігнорування громадської думки ініціативною групою заплановані широкомасштабні акції протесту за участю представників різноетнічних громад Харкова.

Більше про Столипіна і пам'ятники йому в Україні читайте на "Історичній Правді"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.