У Кам'янці-Подільському вдруге проведуть фестиваль про УНР

24-25 серпня у Кам’янці-Подільському (Хмельниччина) пройде ІІ військово-історичний фестиваль "Остання столиця", присвячений добі УНР.

Про це "Історичній Правді" повідомила редактор сайту "Замки та храми України" Ірина Пустиннікова.

В 1919-1920 рр. Кам’янець став столицею петлюрівської України, у місті діяли міністерства і приймалися закордонні посли. У заході, котрий відтворюватиме події 1919 р., візьмуть участь близько 200 реконструкторів з України та Росії.

За "боями" між петлюрівськими вояками та солдатами РККА (Робітничо-селянської Червоної армії) можна буде поспостерігати біля Новопланівського мосту та ратуші 24 серпня (з 18-00) та у каньойні річки Смотрич під Старою фортецею 25 серпня (з 12-00).

Фото: Ірина Пустиннікова

Захід безкоштовний – і гарантовано автентичний: однострої учасників фестивалю відтворені за старими зразками до найменших дрібниць. Будуть і кулемети, і маузери – репліки, звичайно (за гучність пострілів відповідає піротехніка).

У вільний від бойових дій час реконструктори вправлятимуться у муштрі та демонструватимуть табірне життя вояків початку ХХ століття для всіх гостей кам’янецького замку.

Дивіться також: "Остання столиця". Репетиція до фестивалю. ФОТО"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.