У Кам'янці-Подільському вдруге проведуть фестиваль про УНР

24-25 серпня у Кам’янці-Подільському (Хмельниччина) пройде ІІ військово-історичний фестиваль "Остання столиця", присвячений добі УНР.

Про це "Історичній Правді" повідомила редактор сайту "Замки та храми України" Ірина Пустиннікова.

В 1919-1920 рр. Кам’янець став столицею петлюрівської України, у місті діяли міністерства і приймалися закордонні посли. У заході, котрий відтворюватиме події 1919 р., візьмуть участь близько 200 реконструкторів з України та Росії.

За "боями" між петлюрівськими вояками та солдатами РККА (Робітничо-селянської Червоної армії) можна буде поспостерігати біля Новопланівського мосту та ратуші 24 серпня (з 18-00) та у каньойні річки Смотрич під Старою фортецею 25 серпня (з 12-00).

Фото: Ірина Пустиннікова

Захід безкоштовний – і гарантовано автентичний: однострої учасників фестивалю відтворені за старими зразками до найменших дрібниць. Будуть і кулемети, і маузери – репліки, звичайно (за гучність пострілів відповідає піротехніка).

У вільний від бойових дій час реконструктори вправлятимуться у муштрі та демонструватимуть табірне життя вояків початку ХХ століття для всіх гостей кам’янецького замку.

Дивіться також: "Остання столиця". Репетиція до фестивалю. ФОТО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.