Спецпроект

В Макіївці можна побачити спадок Джарти за дві гривні. ФОТО

У Макіївському міському художньо-краєзнавчому музеї відкрився експозиційний зал, присвячений пам'яті покійного екс-мера міста Макіївки і екс-прем'єра Автономної республіки Крим Василя Джарти.

Про це повідомляє сайт 0623.com.ua. 

Експозиція серед іншого включає в себе особисті фотографії  - в тому числі дитячі світлини. Їх, як і більшість експонатів, в музей віддала родина Василя Джарти.

В експозиції представлені дитячі світлини Джарти

Також тут можна побачити стенди, присвячені депутатській діяльності, роботі в міністерстві охорони навколишнього середовища і  кримському періоду життя Джарти. Окремий експонат - робочий стіл Джарти. Поруч панно, виконане з бурштину, з кабінету "донецького" керівника Криму.

Робочий стіл Джарти
Стенди експозиції меморіального залу

Є тут нагороди, особисті речі, іменні подарунки: музична шкатулка і авторське видання.

Усі охочі мають можливість побачити все це на власні очі і подивитися фільм про Джарти, залишити свій коментар у журналі відвідувачів. Квиток на відвідування залу Джарти коштує 2 гривні.

Голова Ради міністрів Автономної республіки Крим Василь Джарти помер в ніч на 17 серпня в 2011 році після важкої хвороби.

Джарти в 1998-2002 роках обіймав посаду заступника голови Гірницької райради в Макіївці, заступника з питань діяльності виконавчих органів ради, виконуючого обов'язки Макіївського міського голови, мера Макіївки.

Більше про Джарти і його політичний шлях читайте на "Українській Правді"

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.