Спецпроект

У Варшаві видали книгу про маловідому депортацію українців

У Польщі вийшла книга "Вигнані у степи. Депортація українців із Польщі на південь України у 1944-46 роках".

Про це повідомляє кореспондент ІП з Варшави.

Книга українського автора Романа Кабачія "Wygnani na stepy. Przesiedlenie ludności ukrańskiej z Polski na południe Ukrainy w latach 1944-1946" (видавництво "Тирса" при Об'єднанні українців у Польщі) присвячена досі малознаній акції - масовому виселенню українського населення з Польщі, яке передувало акції "Вісла".

Масштаб "трансферу" (саме під такою загальною назвою увійшов двосторонній "обмін населенням" у історію) утричі перевищував кількість депортованих у акції "Вісла" (відповідно 488 тис. і 152 тис. осіб).

Більше половини депортованих було розпорошено у радянізованих селах південно-східної України, з метою швидкої русифікації, лаїцизації, та вихолощення демократичних цінностей. Втім, більшість переселенців згодом опинилися в областях Волині і Галичини.

В основі книги лежить докторська (Ph.D) дисертація, захищена 2007 р. в Університеті Марії Склодовської-Кюрі в Любліні (Польща) в рамках стипендіальної програми Європейського колегіуму польських і українських університетів (2001-2005 рр.)

Книга вказує не лише на причини, перебіг та наслідки акції трансферу, але й загальноєвропейський контекст подібних явищ: від найбільшого вигнання 10 млн. німців зі Східної Європи до таких невідомих акцій, як так звана "оптація" чехів з Волині на історичну батьківщину, переселення росіян-старообрядців з Болгарії, Румунії як "українських громадян" на Південь України, тощо.

Окремо автор розповідає про долю переселених на Волинь в 1947 р. з Пряшівщини південних лемків (з 1960-х років їм вдалося організувати процес повернення на батьківщину).

У книзі порушено такі аспекти, як вплив діяльності ОУН-УПА до посилення депортації, а також захисту українців Польщі від можливого виселення, ставлення римо-католицької, греко-католицької та православної церков до переселенської акції, роль місцевого польського населення та локальної адміністрації.

Книга охоплює перші роки життя переселенців у колгоспах Півдня України, нелегкий процес адаптації до кліматичних, господарських та ментальних умов, котрі кардинально відрізнялися від дочасного проживання холмщаків, підляшуків, надсянців, лемків та західних бойків на малій батьківщині.

Також піднято проблему т. зв. "повторного переселення" - втечі польських українців з Півдня на землі Галичини і Волині та їхньої повторної адаптації. У цьому контексті розглянуто шлях формування української самоідентифікації "найбільш західних" етнічних груп українців – лемків і підляшан.

Своєрідним бонусом книги є розділ про переселенський фольклор та літературу, що народилися внаслідок трансферу населенням між Польщею та Україною і акції “Вісла”.

Готується до друку україномовний варіант книги, розширений та доповнений. Його планується видати в Україні наприкінці 2012 року.

Читайте також:

"Остаточне вирішення української проблеми у Польщі"

Операція "Вісла" - заключний акт українсько-польської трагедії

1951 рік. Як Польща й УРСР востаннє обмінялися територіями

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.