У ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ ПОСТАВИЛИ БРОНЗОВОГО КУЧМУ. Фото

У Дніпропетровську в суботу відкрили площу 80-річчя Дніпропетровської області, її центром стала композиція з 15 бронзових барельєфів особистостей, які, на думку творців, прославили регіон.

Серед них – барельєфи генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва, першого секретаря ЦК Компартії України Володимира Щербицького, колишнього Президента України Леоніда Кучми, повідомляє Радіо Свобода.

Всі фото: radiosvoboda.org

Також у барельєфах закарбували кошового отамана Запорізької Січі Івана Сірка, геолога і археолога Олександра Поля, історика Дмитра Яворницького, голову двох скликань Державної думи Російської імперії Михайла Родзянка, головного конструктора бюро "Південне" Михайла Янгеля, письменника Олеся Гончара, командуючого повітряно-десантними військами СРСР Василя Маргелова та інших.

 Брежнєв і Щербицький

На придбання композиції міський бюджет витратив 1,8 млн гривень.

​​Націонал-демократичні сили висловили обурення змістом композиції.

 Кучма

Як відомо, в січні цього року у Дніпропетровську з'явилася вулиця Брежнєва. При цьому Дніпропетровська міськрада відмовилася перейменувати вулиці, названі на честь організаторів Голодомору.

Маргелов і Гончар

Про особливості історичної пам'яті в регіоні читайте на ІП лекцію історика Андрія Портнова "Дніпропетровськ: як оповісти історію міста без історії"

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.