ЕКС-РЕСПУБЛІКИ СРСР УСЕ МЕНШЕ НОСТАЛЬГУЮТЬ ЗА СОЮЗОМ

Ностальгія за часами Радянського Союзу все менш властива колишнім радянським республікам.

Про це повідомляє TYT.by із посиланням на Центр інтеграційних досліджень Євразійського банку розвитку.

"Пострадянський простір вже не є єдиним простором. Хіба що Центральна Азія орієнтована в основному на регіон СНД, - розповів директор центру Євген Винокуров. - А Кавказ дуже диференційований. Азербайджан дивиться на Туреччину, Грузія - на Євросоюз, і, перш за все, на США".

За словами Винокурова, для Молдови значення Румунії і Євросоюзу практично збігається зі значенням Росії та України: "Тобто за 20 років ситуація в суспільній свідомості суттєво змінилася".

По-різному оцінили країни та інтеграційні перспективи. Найбільш інтеграційно налаштованим виявився Таджикистан (62% опитаних таджиків вважають, що країни колишнього Союзу в найближчі п'ять років будуть зближуватися). У Білорусі та Росії таких респондентів було по 41%.

Менше за інших вірять у потенціал об'єднання в Азербайджані (27% вважають, що країни СНД будуть зближуватися, 29% - що віддалятися) і Грузії (26% і 15% відповідно).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.