Спецпроект

У Керченському заповіднику - скандал зі звільненням директора

У Керчі зі скандалом звільнили керівника музею в Аджимушкай, який обіймав посаду заступника директора Керченського історико-культурного заповідника з наукової роботи.

Про це повідомляє ТРК "Бриз".

У заповіднику Володимир Симонов працював з 1988, а в музеї Аджимушкая з 1989 року. Офіційно його звільнили за статтею за одноразове грубе порушення посадових обов'язків.

Колишній директор музею розповів, що офіційною причиною звільнення за такою статтею послужило використання при роботах в музеї дитячої праці.

Володимир Симонов упевнений, що це надумана причина. Він заявляє, що має намір домагатися справедливості в суді і довести, що звинувачення на його адресу були необгрунтованими. Справжньою причиною звільнення називає особисту неприязнь директора заповідника Тетяни Умрихіної до нього і співробітників відділу військової історії.

Екс-директор музею стверджує, що робота підлітка в експедиції не була порушенням. Він каже, що батьки дали на це письмовий дозвіл.

Сама Тетяна Умрихіна прокоментувала звільнення так:

"Питання стосується малолітньої дитини, яка була використана на роботах у військово-польовій експедиції. Але це експедиція керченського заповідника і тому я персонально, як керівник, несу відповідальність за все те, що відбувається в експедиції. За людей, за безпеку, за ті знахідки, які знайдені. Хоча, безумовно, за це персональну відповідальність несе і начальник експедиції Симонов. 

Дитині тільки в липні виповнилося 14 років, а Закон України говорить про те, що дитяча праця може бути використана тільки з 15 років за особливими умовами. Повністю виключається праця важка, під землею і небезпечна праця. А робота в експедиції передбачає пошук: розчищення завалів у каменоломнях, роботу з предметами, які можуть бути вибухонебезпечними".

Керченський історико-культурний заповідник - це майже 65 га охоронних територій. Екскурсійними об'єктами на сьогодні є: історико-археологічний музей; картинна галерея; музей історії оборони Аджимушкайських каменеломень; музей історії Ельтинегського десанта; царський курган ІV ст. до н.е.; Мелек-Чесменський курган; фортеця Керч.

Теми

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.