Спецпроект

У четвер в Києві відкриють виставку старовинних суконь

20 вересня 2012 р. о 16.00 в Музейно-виставковому центрі Музею історії міста Києва (вул. Б.Хмельницького 7) відбудеться відкриття виставки "Відродження - "Золотий вік", де буде представлено унікальну колекцію старовинних суконь та аксесуарів до них із приватного зібрання киянки Марини Іванової.

Марина Іванова - колекціонер з 30-річним стажем, продовжувач сімейних традицій колекціонування. Її бабуся, Косякова Клавдія Гаврилівна, була кравчинею, мала своє ательє, де сама розробляла фасони, малювала картини. Свої знання та колекцію Клавдія Гаврилівна передала у спадок онучці.

У колекції Марини Вікторівни кілька десятків розкішних дамських суконь, які яскраво ілюструють епохи європейської моди від поч. ХІХ до поч. ХХ століть та призначені для різних випадків – прогулянкові, весільні, візитні (нещодавно колекція поповнилась дитячими сукнями); близько сотні старовинних сумочок найтоншої роботи (срібних, бісерних, вишитих), капелюшків, мережевих парасольок, пар взуття та інших "історичних дрібниць". Географія цих предметів – від Західної Європи до Америки. Всі речі справжні та чудово збережені. Вони створені в єдиному екземплярі з неймовірною майстерністю та смаком для дам вищого світу. Речі були придбані на аукціонах і в антикварних магазинах Європи. До багатьох суконь та костюмів додається "паспорт" – біографії речей, які є невід'ємною частиною життєписів їх колишніх власників.

Марина Іванова працювала в Москві, Ахтубінську (Астраханська обл.), де проводила курси крою та шиття, там же розпочала збирати та реставрувати костюми для своїх учнів. У місті Рибінську організувала театр моди.

Виставка триватиме з 21.09.2012 р. по 14.12.2012 р.

Теми

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.