Спецпроект

Донецьк планує стати музейною меккою

Влада Донецька озвучила плани щодо зміни іміджу міста і перетворення його на туристичну мекку. Для цього планують відкрити низку музеїв. "Фішкою" міста вважають його промисловість, цим і хочуть вражати туристів.

Про це пише Комсомольская правда в Украине.

Мер Донецька провів зустріч з фахівцями турбізнесу. Залучили і експертів з числа консульських працівників закордонних диппредставництв. Розроблений проект під кодовою назвою "Донецьк 365", тепер можна вважати головною стратегією у будівництві нового іміджу міста.

За результатами зустрічі донецький мер заявив, що береться відразу за кілька масштабних ідей. В першу чергу Олександр Лук'янченко має намір побудувати етномузей. За задумом градоначальника, новий музей буде розташований на березі Кальміусу і витриманий в стилістиці "Слова о полку Ігоревім". Наступне завдання - зробити в одній із закритих шахт Донецька підземний музей вугілля. Гості міста так часто цікавляться можливістю спуститися під землю і полоскотати собі нерви, що потреба такого музею назріла вже давно.

Ще один музей можна назвати справою честі для Донецька - необхідно викупити залишки будинку Джона Юза (в районі лікарні № 6), відновити його і створити там повноцінну експозицію на честь англійського засновника міста.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.