Спецпроект

Харківський університет Каразіна покаже кішку в намисті

В Харківському національному університеті імені Каразіна запланували відкрити два музеї. Музей науки та археологічний музей.

Про це пише Городской дозор

 

За словами ректора університету, Віля Бакірова, в Північному корпусі хочуть створити музей Науки. Це буде цілий комплекс, в якому будуть не тільки статичні предмети. Тут відвідувачі зможуть спостерігати різні хімічні і фізичні процеси, наукові експерименти тощо.

Музей археології Слобожанщини хочуть створити в головному корпусі.

За двісті років історії університету було зібрано безліч експонатів. З них є можливість створити повноцінний музей. Серед цікавих експонатів ректор згадав про скелет кішки, на якій висіло намисто, коли її розкопали.

Харківський національний музей імені Каразіна заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітника В. Н. Каразіна. Другий за віком (після Львівського університету) університет сучасної України. У складі університету сьогодні 20 факультетів, низка наукових та науково-дослідних установ, 127 кафедр, навчається понад 15 000 студентів, аспірантів і докторантів.

Нещодавно університет підписав угоду з "Wikimedia", після чого студенти й аспіранти університету мають писати статті до україномовної Вікіпедії замість рефератів.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.