Спецпроект

В Сараєво не стало Національного музею Боснії і Герцеговини

Національний музей Боснії і Герцеговини (БіГ), що є одним з основних культурно-історичних установ країни, в четвер закрився через проблеми з фінансуванням.

Про це пише РІА-Новості.

Фінансові проблеми пов'язані з неврегульованістю правового статусу музею з моменту закінчення боснійської війни 1992-1995 років. У повоєнний час установа офіційно не перейшла в руки держави.

Дейтонською мирною угодою не передбачено створення міністерства культури БіГ та врегулювання на державному рівні проблеми культурних установ.

БіГ складається з двох частин (ентитетів) - Федерації Боснії і Герцеговини та Республіки Сербської. У країні діють як ентитетські, так і загальнобоснійські органи влади. Музей протягом багатьох років отримував допомогу з бюджету Федерації і кантону Сараєво, йшли пожертви від ЮНЕСКО та ряду європейських країн. Допомогу надавало і Міністерство з цивільних справ БіГ, проте в 2011 році фінансування припинилося.

Національний музей БіГ був офіційно заснований в 1888 році. Цей музей є найстарішим із сучасних культурних і наукових установ західного типу в країні.

Активісти студентських організацій в четвер прикували себе ланцюгами до однієї з колон музею і закликали громадян взяти участь в протестах проти його закриття.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.