Спецпроект

На Волині відреставрують музей-садибу Стравінського. ФОТО

В Устилузі розпочалися ремонтно-реставраційні роботи в будинку, де жив і працював всесвітньовідомий композитор Ігор Стравінський.

Про це повідомила ВОДТРК.

З нагоди 100-річного ювілею з дня написання Стравінським одного з найвідоміших творів "Весна священна" на Волині планують відкрити оновлений музей та міжнародну науково-практичну конференцію з дослідження творчості композитора. 

Дім, зведений за власним планом композитора, у 1907 році на березі Луги постраждав під час повоєнної реконструкції та був відданий під житло для меліораторів. Це спотворило унікальну будівлю, що все ж не втратила статус пам’ятки історії національного значення.

 

Ще цього року на будинку з’явиться оригінальний шатровий дах.

Музей-садиба Стравінського 

 

Обласна державна адміністрація звернулася до Мінкультури України з проханням профінансувати постановку балету «Весня священна» на базі одного з українських театрів опери і балету. А також показати цей твір на Волині - до 100- ліття з часу прем’єри балету "Весна священна" - у рамках наступного Х музичного фестивалю "Стравінський та Україна". 

У музеї Стравінського зараз майже 400 експонатів. Щороку його відвідує близько 4 тисяч туристів з України і з-за кордону.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.