В Києві вшанують 70-річчя УПА

З нагоди 70-річчя УПА в Києві відбудеться урочистий вечір і відкриється виставка.

 

В Києві відбудеться урочистий вечір "Українській Повстанській Армії – 70: знаємо, пам’ятаємо, шануємо". Захід приурочено до 70-річчя створення УПА.

Час і місце: 14 жовтня, неділя о 14.00-16.00. Київський міський Будинок вчителя (вул. Володимирська, 57).

Участь у заході візьмуть: заступник голови Всеукраїнського братства ОУН-УПА, член Світового Ювілейного Комітету з відзначення 70-річчя УПА Орест Васкул; історик, голова Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир В’ятрович; кобзар, бандурист, лірник Тарас Компаніченко та музичний гурт "Хорея козацька"; ветеран Української Повстанської Армії та один із учасників Норильського повстання 1953-го року Степан Семенюк та інші.

Також у Києві буде відкрито виставку "Сила волі. Провідники визвольного руху".

Виставка є розповіддю про долі лідерів на тлі історичної доби, містить чимало світлин та архівних документів, багато з яких представлені вперше.

Авторами є історики Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Володимир В’ятрович, Руслан Забілий, Ігор Дерев’яний, Андрій Шевців та Василь Стефанів.

Час і місце: 16 жовтня, вівторок о 12-00. Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 12).

Участь у відкритті виставки візьмуть ветерани українських національно-визвольних змагань, відомі історики та митці, представники політичних та громадських організацій.

Виставка буде експонуватись в Національному музеї Тараса Шевченка до 4 листопада 2012 року.

 

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.