На Закарпатті знайшли останки солдатів Четвертого Українського

Поблизу селища Ясіня Рахівського району Закарпатської області пошуковці виявили останки близько 20 радянських солдатів.

Про це ІП повідомила прес-служба громадського об'єднання "Союз "Народна пам'ять".

Загиблих воїнів було знайдено під час пошукової експедиції за участю організацій "Пошук-Захід" (Ужгород), "Пошук-Дніпро" (Дніпропетровськ) та "Обеліск" (Київ).

На гірських схилах Карпат пошуковці виявили останки близько 20 солдатів. Точну кількість буде встановлено після ексгумації.

"Перші кістки військовослужбовців  знайшли діти – двоє школярів, що пішли по гриби, - розповів очільник ПО "Пошук-Захід" Олександр Русин. - Про цю знахідку нам повідомила Рахівська районна рада. Тому була організована розвідувальна пошукова експедиція. Вона відкрила нам ще одну невивчену сторінку історії Великої Вітчизняної війни".

Солдати загинули під час боїв Четвертого Українського фронту, який проривався крізь угорську оборону.

 Фото: ГО "СНП"

Угорська лінія оборони мала 36 залізобетонних сховищ,  32 доти і дзоти, 53 кулеметні позиції, 8 тисяч метрів траншей та 12 тисяч метрів колючого дроту під напругою в три тисячі вольт.

Наприкінці вересня 1944 року солдати 17-го Окремого Гвардійського стрілецького корпусу Червоної армії брали штурмом угорські опорні пункти. Місцеві жителі допомагали визволителям, як могли: проводили горами в тил ворога, опікувалися хворими.  

14 жовтня Ясіня була звільнена від окупантів. У боях за населений пункт загинуло близько 500 солдатів та офіцерів.

Про жорстокі бої свідчить виявлена пошуковцями в тісній координації з місцевим підрозділом МНС велика кількість патронів, протипіхотних мін та гранат. Їх було знешкоджено працівниками підрозділу МНС.

 

Найвища точка, на якій працювали пошуковці – 1 431 метр над рівнем моря. На цих висотах пошуковці виявили чотири різних поховання солдатів Червоної армії.

Зі слів членів експедиції, попередньо вони були спаплюжені та пограбовані мародерами. Про це свідчить неанатомічне розташування останків, а також майже повна відсутність особистих речей. Їхні залишки – це те, що не забрала мародерська рука: три натільні іконки у вигляді медальйонів, ґудзики від шинелі, фрагменти портупеї та ременів, ложка, запальничка тощо.

"На жаль, ми знову стикаємося з цинізмом мародерів, для яких жодного значення не має ані історія, яку вони знищують, ані душі солдатів, які вони оскверняють, - зазначив перший заступник голови правління ГО "Союз "Народна Пам’ять" Володимир Дорофєєв. - Мародери позбавляють нас можливості встановити імена загиблих бійців за їхніми особистими речами".

Дивіться також: "Як на Закарпатті знайшли останки солдатів Карпатської України. ФОТО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.