В Шотландії відбудеться референдум за незалежність

Прем'єр-міністри Великобританії і Шотландії Девід Кемерон й Алекс Селмонд підписали історичну угоду про проведення референдуму з приводу незалежності Шотландії. Вперше за 300 років регіон може стати де-юре самостійним.

Про це повідомляє "Кореспондент" із посиланням на Reuters.

Плебісцит пройде восени 2014 року.

Згідно з опитуваннями громадської думки, вихід зі складу Сполученого Королівства зараз підтримують від 30 до 40 відсотків жителів Шотландії. При цьому кількість прихильників незалежності стабільно зростає.

У бюлетені буде всього одне питання - "Чи хочете Ви незалежності Шотландії від Великобританії?" із двома варіантами відповіді. Проголосувати зможуть всі шотландці віком від 16 років.

Шотландія була незалежним королівством з 854-го до 1707 року, коли країна увійшла в унію з Англією, утворивши Велику Британію. Шотландія є найбільш автономним регіоном Сполученого королівства Великобританії та Північної Ірландії - з власною державною церквою, законами і судовою системою.

Битва при Каллодені 1746 року - остання спроба шотландців повернути собі незалежність і остання сухопутна битва на території острова Британія. Тепер боротьба за політичну самостійність відбувається у кабінках для голосування

З 1999 року відновлено діяльність парламенту Шотландії. З 2011 року більшість (69 зі 129 місць) у ньому складає лівоцентристська Шотландська національна партія, яка виступає за незалежність регіону від Лондону.

У травні 2012-го в столиці Шотландії Единбурзі стартувала офіційна кампанія, метою якої є переконати шотландців підтримати на референдумі ідею незалежності.

Дивіться також інші матеріали за темою "Британія"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.