Спецпроект

Колесніченко презентував збірку про ОУН як "шпигунів Гітлера і Заходу"

Народний депутат фракції Партії регіонів Вадим Колесніченко презентував у Севастополі збірник архівних матеріалів "Історія націоналістичних рухів в Україні в роки Великої Вітчизняної війни".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Сьогодні міжнародний антифашистський фронт України, який я представляю як співголова, презентує севастопольцям нову, по суті, унікальну книгу - двотомник архівних матеріалів, - зазначив Колесніченко. - Архіви, які представлені з п'яти країн - Німеччини, Польщі, України, Білорусії, Росії".

За словами нардепа, вперше були взяті матеріали зі Служби зовнішньої розвідки РФ, розвідки Польщі, української розвідки.

"РФ представила більше дванадцяти архівних установ. В тому числі архіви президента РФ", - додав "регіонал".

За словами депутата, 90% представлених архівних документів вперше розсекречені і представлені населенню.

"З 1939 року по 1945 рік ОУН-УПА і всі підрозділи, які знаходилися в цьому націоналістичному крилі, відкрито співпрацювали з німецько-фашистськими загарбниками, - сказав Колесніченко. - З 1939 року вони перебували на фінансуванні спецслужб Німеччини, готували розвідувально-диверсійну мережу на території України і навіть в 1945 році, працюючи з німцями, вони готували розвідувальну мережу, щоб залишити її в тилу радянських військ".

Одночасно, за його словами, документи доводять, що "лідери ОУН-УПА" вели переговори і з американською, і з англійською розвідкою для ведення підривної роботи на території Радянського Союзу.

"Однозначно доведено, що участі в боях з регулярною німецькою армією бандерівці не брали, - сказав "регіонал". - Все, що змогли знайти історики, це приватні сутички з метою отримання зброї, обмундирування або продуктів харчування".

"Регіонал" розповів, що найближчим часом книга буде видана накладом у 20 тисяч екземплярів і розповсюджуватиметься не тільки в бібліотеках, але і в школах, в інститутах.

Нагадаємо, один із чільних діячів ОУН Євген Стахів заявив, що ОУН і УПА були різними організаціями, і вживання словосполучення "ОУН-УПА" є провокацією.

Як відомо, у травні цього року Колесніченко випустив "збірку праць західних учених" про ОУН і УПА. Після цього автори, включені в цю збірку, заявили, що вони не давали дозволу на використання своїх прізвищ і висловили протест проти використання історичних досліджень із політичною метою.

Провідний американський історик Тимоті Снайдер, чий допис у блозі New York Review of Books Колесніченко представив як наукову роботу, виступив із вимогою знищити наклад "збірки праць".

Зараз Колесніченко балотується у Верховну Раду по мажоритарному окрузі в Севастополі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.