Спецпроект

Колесніченко презентував збірку про ОУН як "шпигунів Гітлера і Заходу"

Народний депутат фракції Партії регіонів Вадим Колесніченко презентував у Севастополі збірник архівних матеріалів "Історія націоналістичних рухів в Україні в роки Великої Вітчизняної війни".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Сьогодні міжнародний антифашистський фронт України, який я представляю як співголова, презентує севастопольцям нову, по суті, унікальну книгу - двотомник архівних матеріалів, - зазначив Колесніченко. - Архіви, які представлені з п'яти країн - Німеччини, Польщі, України, Білорусії, Росії".

За словами нардепа, вперше були взяті матеріали зі Служби зовнішньої розвідки РФ, розвідки Польщі, української розвідки.

"РФ представила більше дванадцяти архівних установ. В тому числі архіви президента РФ", - додав "регіонал".

За словами депутата, 90% представлених архівних документів вперше розсекречені і представлені населенню.

"З 1939 року по 1945 рік ОУН-УПА і всі підрозділи, які знаходилися в цьому націоналістичному крилі, відкрито співпрацювали з німецько-фашистськими загарбниками, - сказав Колесніченко. - З 1939 року вони перебували на фінансуванні спецслужб Німеччини, готували розвідувально-диверсійну мережу на території України і навіть в 1945 році, працюючи з німцями, вони готували розвідувальну мережу, щоб залишити її в тилу радянських військ".

Одночасно, за його словами, документи доводять, що "лідери ОУН-УПА" вели переговори і з американською, і з англійською розвідкою для ведення підривної роботи на території Радянського Союзу.

"Однозначно доведено, що участі в боях з регулярною німецькою армією бандерівці не брали, - сказав "регіонал". - Все, що змогли знайти історики, це приватні сутички з метою отримання зброї, обмундирування або продуктів харчування".

"Регіонал" розповів, що найближчим часом книга буде видана накладом у 20 тисяч екземплярів і розповсюджуватиметься не тільки в бібліотеках, але і в школах, в інститутах.

Нагадаємо, один із чільних діячів ОУН Євген Стахів заявив, що ОУН і УПА були різними організаціями, і вживання словосполучення "ОУН-УПА" є провокацією.

Як відомо, у травні цього року Колесніченко випустив "збірку праць західних учених" про ОУН і УПА. Після цього автори, включені в цю збірку, заявили, що вони не давали дозволу на використання своїх прізвищ і висловили протест проти використання історичних досліджень із політичною метою.

Провідний американський історик Тимоті Снайдер, чий допис у блозі New York Review of Books Колесніченко представив як наукову роботу, виступив із вимогою знищити наклад "збірки праць".

Зараз Колесніченко балотується у Верховну Раду по мажоритарному окрузі в Севастополі.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.