"Молодість" почнеться з німого фільму ранньої УРСР. ВІДЕО

Київський міжнародний кінофестиваль "Молодість" відкриється фільмом виробництва ВУФКУ 1929 року "Шкурник". Комедійне "роуд-муві" було заборонене через антирадянський сарказм - єдина копія з українськими інтертитрами збереглася в Росії.

Про це повідомляє офіційний сайт Національного центру Олександра Довженка.

Показ відреставрованої німої стрічки відбудеться 20 жовтня на урочистій церемонії відкриття кінофестивалю - під акомпонемент симфонічного оркестру “Київ-Класик”.

Заборонений до показу одразу після виходу на екрани (фільм так і не демонструвався в РСФСР та Європі), "Шкурник" багато років пролежав на полицях спецхранів. Після півстолітнього забуття фільм було "перевідкрито" кінознавцем Євгеном Марголітом завдяки есе Осипа Мандельштама "Шпигун", де фільму дано компліментарну оцінку.

У 2011-му копію негативу фільму було куплено в Держфільмофонді Росії, де зберіглася єдина його копія (з українськими інтертитрами). Реставрація німої стрічки була здійснена цього року Національним центром Олександра Довженка. 

Авантюрно-пригодницьку комедію Миколи Шпиковського "Шкурник" створено на основі повісті відомого в 1920-х роках українського письменника Вадима Охріменка, близького друга Максима Рильського.

Аполлон Шмигуєв, підприємливий киянин, чий мирний міщанський побут потривожила громадянська війна, вирішує перечекати негаразди на Півдні України, де панують білі. Зібравши розкиданий на Андріївському узвозі нічийний крам, він вирушає у подорож на верблюді, що невідь звідки приблудився до його дому.

На півдорозі перепинений червоними, разом із конфіскованим на потреби революції “транспортним засобом”, він потрапляє в розпорядження більшовицького комісара.

Запопадливий і вертлявий, Аполлон швидко стає на чолі місцевого комісаріату. Але невитравна жадоба вкотре піддає небезпеці його життя...

Всеукраїнське фотокіноуправління (ВУФКУ) - державна установа Української СРР, яка об'єднала всю галузь, включаючи кіностудії (в Ялті, Одесі та Києві), кінопрокат, кінопромисловість, кіноосвіту та кінопресу. Існувала з 1922 до 1930 року. 

Українське кіно експортувалося на Захід. В 1926 році Україна стає другим після США кінопостачальником для Німеччини. ВУФКУ прогнозувало: "Сто картин на рік, хоч би й не цілком використаних на закордонному ринкові, дадуть українській кінематографії кілька мільйонів валютою".

У 1928 році ВУФКУ випустило 36 власних кінофільмів. 1929 року продукція ВУФКУ становила 40 відсотків від усієї кінопродукції СРСР.

Дивіться також:

Журнал ВУФКУ "Кіно" - обкладинки й тексти. ФОТО

Олександр Доженко. Розсекречені документи спецслужб

Найпопулярніші фільми Української РСР і решти Союзу. ВІДЕО

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.