В ДЕНЬ ВИБОРІВ СВЯТКУВАТИМУТЬ ДЕНЬ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ

28 жовтня на Хрещатику та Майдані Незалежності відбудуться народні гуляння з нагоди відзначення 68-ї річниці визволення України від фашистських загарбників.

Про це повідомляє УП.

"У вихідні дні кияни і гості міста зможуть побачити виставку-презентацію військової техніки часів Великої Вітчизняної війни на вулицях Інститутській, Хрещатик та Майдані Незалежності", - повідомляє прес-служба КМДА.

Безпосередньо 28 жовтня відбудеться Ритуал Пам’яті з покладанням квітів до могили Невідомого солдата та пам’ятника тричі Герою Радянського Союзу маршалу авіації Кожедубу.

Також з 10:00 до 19:00 на головній вулиці та площі столиці лунатимуть музичні твори та пісні років Великої Вітчизняної війни.

Крім того, на Майдані Незалежності ветеранів пригощатимуть "солдатською кашею", а також їх вітатимуть оркестр та самодіяльні колективи.

Як відомо, 28 жовтня 2004 рок, напередодні виборів президента України, влада організувала парад до річниці визволення України від нацистів - хоча доти жодного разу такі паради не відбувалися.

З Москви навіть привезли прапор, який висів над Рейхстагом у 1945-ому.

На трибуні на Майдані Незалежності стояли тодішній президент Леонід Кучма, президент Росії Володимир Путін, тодішній прем'єр Янукович, тодішній голова адміністрації президента Росії Дмитро Медведєв і голова адміністрації президента України Віктор Медведчук.

У розпал урочистого параду Янукович дістав із кишені представницького пальто карамельку і запропонував російським колегам посмоктати. Путін відмовився, а Медвєдєв узяв.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.