Спецпроект

Музей історії ГУЛАГу створив окремий сайт пам'яті жертв 1937-38 років

Імена майже 10 тисяч осіб, розстріляних у Москві в 1937-1938 роках, опублікував московський Музей історії ГУЛАГу на спеціальному сайті, який присвячений жертвам політичних репресій.

Про це повідомляє прес-служба музею.

Список імен жертв, розміщених на сайті, надано Міжнародним історико-просвітницьким та правозахисним товариством "Меморіал".

Сайт 30october.ru створений в рамках проекту "30 жовтня". З 1991 року 30 жовтня в Росії відзначається День пам'яті жертв політичних репресій.

У цьому році на честь пам'ятної дати відбудеться низка заходів. 29 жовтня біля Соловецького каменя на Луб'янській площі пройде акція «Повернення імен» Міжнародного Меморіалу, а в сквері художник Хаїм Сокіл проведе акцію "Листи. Живий архів".

Безпосередньо 30 жовтня в храмі Святих новомучеників і сповідників Російських в Бутово буде звершено заупокійну літію по всім постраждалим на Бутовському полігоні, де проводилися масові страти жертв сталінських репресій. Також в цей день у конференц-залі уряду Москви і в Музеї історії ГУЛАГу пройдуть концерти.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.