Збирають гроші на пам’ятник воїнам 4-ї Київської дивізії Армії УНР

Благодійна ініціатива "Героїка" вирішила вшанувати воїнів 4-ї Київської дивізії, які відзначились у боях з більшовиками у селі Сухини на Черкащині.

 

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

30 січня 1920 року у Сухинах воїни дивізії роззброїли більшовицьку кавалерійську частину чисельністю в 100 шабель. Це була одна з численних перемог "киян" під час Першого Зимового походу.

Влітку 2012 року представники "Героїки" звернулись до Сухинської сільської ради з пропозицією спорудити пам’ятник "Воїнам Армії Української Народної Республіки", на згадку про переможну сторінку в історії села. Депутати підтримали пропозицію і надали офіційний дозвіл.

Вперше в Україні окрему військову частину Армії УНР буде увічнено пам’ятним знаком.

Вже традиційно пам’ятник буде збудовано у формі відзнаки Армії УНР "Хрест Симона Петлюри".

На меморіальній таблиці буде зображення ордену "Залізний хрест за зимовий похід і бої". Напис на табличці: "Воїнам Армії Української Народної Республіки. Козакам та старшинам 4-ї Київської дивізії. За перемогу над більшовиками в с. Сухини 30 січня 1920 року".

Загальний кошторис проекту: близько 10 000 грн. 

Переказати кошти на цей проект можна на картку ПриватБанку:

4149 6050 5124 4937. Слабоспицький Олег Олександрович.

Докладніша інформація: heroic.spirit@gmail.com

+ 38 093 725 67 45 (Павло Подобєд).

 

 

Благодійна ініціатива “Героїка” – громадський рух, мета якого відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від 2010 року “Героїка” встановила понад півтора десятки монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.