Спецпроект

В московських музеях можна виграти iPad3

1 листопада в Москві почав працювати "Музейний інспектор" - інтерактивний освітній проект, покликаний визначити найпопулярніший столичний музей з точки зору дитячої аудиторії.

Про це повідомляє сайт проекту.

 

Проект розрахований на школярів від 7 до 16 років. Бажаючі взяти участь в проеті мають спочатку на сайті роздрукувати звіт, і з ним рушати в музей з інспекцією. Там треба сфотографуватися і потім зареєструвати свій звіт на сайті "Музейного інспектора". Далі люди голосують за звіт учасника. 

Проект працюватиме до 30 квітня, а 16 травня, в Міжнародний день музеїв, будуть підведені підсумки: назвуть найпопулярніший музей, а найактивніші інспектори отримають подарунки: головний приз - поїздка в Амстердам, три призи за друге місце - планшети iPad 3, три призи за третє місце - телескопи.

За задумом організаторів діти протягом майже всього навчального року будуть оцінювати експозиції і роботу різних московських музеїв по спеціально розробленій системі оцінки.

На основі зібраних відгуків буде формуватися рейтинг найцікавіших музеїв для дітей і підлітків. Таким чином, "Музейний інспектор" допоможе не тільки освіті школярів, але і дасть можливість музеям Москви скорегувати дитячу програму або створити її, а також усунути дрібні недоліки в роботі.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.