Харківський депутат презентував фотоальбом про історію Києва

У Києві презентували фотоальбом "Київ. Місто, яке пережило війну", в якому з різних архівів світу зібрано унікальні фотоматеріали про історію столиці з початку ХХ століття до сьогодні.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Фотоальбом "Київ. Місто, яке пережило війну" є плодом п'ятирічної роботи, під час якої ініціативна група вела переговори про отримання матеріалів з архівами, розташованими в Німеччині, Італії, Франції, Росії та Україні, повідомив депутат Харківської міськади Габріель Михайлов.

За словами депутата, багато фотографій купували на аукціонах в Інтернеті, при цьому приватні колекціонери не дуже хотіли співпрацювати.

"Ми працюємо і з приватними колекціонерами, але вони дуже важко розстаються зі своїми фотографіями, і якось неохоче презентують їх для того, щоб публікувати і показувати історію", - поскаржився Михайлов.

Фотохудожник Володимир Бисов також зазначив, що під час створення фотоальбому укладачі зіткнулися з низкою складнощів, обумовлених історичними аспектами.

"Більшість фотографій із німецьких матеріалів або з німецьких архівів, - сказав фотохудожник. - Цьому є просте пояснення, якщо згадати рівень розвитку Німеччини на той момент, і яка кількість робилася в Німеччині в "любительському" плані перед війною. І друга тема, це те, що в наших військах фотографувати було заборонено. За фотоапарат моглис сильно покарати просту людину".

Водночас Бисов повідомив, що проект "Київ" отримав великі відгуки від киян, зокрема в архітектурному середовищі.

За його словами, багато хто з його знайомих-архітекторів дуже уважно поставився до ідеї створення цієї книжки, а деякі віддавали з власних колекцій фотографії безоплатно.

Також багато хто з них допомагав укладачам книжки встановити місце розташування будівель, відображених на фото, та співвіднести його із сучасними будівлями в місті.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.