Спецпроект

ВИДАНО АНГЛОМОВНУ ХРЕСТОМАТІЮ ПРО ГОЛОДОМОР

В Університеті Альберти (Канада) вийшла друком англомовна збірка про Голодомор 1932-1933 років в Україні.

"Хрестоматія Голодомору" ("The Holodomor Reader") містить ключові джерела та матеріали, багато з яких раніше ніколи не видавалися англійською.

Книга складається з шести розділів у вигляді статей з широким поясненням: наукові та правові оцінки; висновки суддів та резолюції; свідчення очевидців та спогади; покази свідків, які вижили, їхні щоденники та листи; документи СРСР, України, Англії, Німеччини, Італії та Польщі; літературні праці.

Кожен розділ містить передмову із зауваженнями, які описують контент. Книга також має путівник для подальшого вивчення матеріалу та карту.

Авторами книги є професор політичних наук Ратгерського університету (США), спеціаліст з України, Росії та СРСР Олександр Мотиль і заступник директора Канадського інституту українських наук Університету Альберти (Канада) Богдан Клід.

Обкладинка книги. Фото: КІУС

"Окрім пролиття світла на цю людську катастрофу, масштаби якої не були відомі до розпаду Радянського Союзу, ця книга надає достатньо доказів, щоб визнавати Голодомор геноцидом, скоєний Сталіним та його підлеглими", — йдеться у передмові збірки.

"Результати цієї роботи наразі ще мало відомі поза межами нашої країни, - зазначив історик Володимир В’ятрович, член Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років. - Тому англомовне видання, яке включає джерельні матеріали та дослідження, є хорошим способом відкрити страшну правду про Голодомор світові".

В'ятрович підкреслив, що поява цієї книги свідчить про зростання інтересу західних науковців до історії Голодомору. Також історик нагадав, що цій темі присвятили свої книги відомі дослідники Норман Наймарк та Тімоті Снайдер.

Дивіться також:

"Голод в СРСР". Уривок із книги Снайдера "Криваві землі"

Доноси, самогон і байдужість до майна. Як Голодомор змінив життя села

Спогади читачів УП про те, як їхня родина пережила Голодомор

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.