У Києві презентують чергову книгу спогадів Левка Лук'яненка

В четвер у Києві відбудеться презентація чергового тому спогадів Левка Лук'яненка "З часів неволі. Книга п'ята: Одержимі".

 

Про це ІП повідомив координатор Харківської правозахисної групи Василь Освієнко.

П΄ята книжка спогадів Левка Лук΄яненка охоплює 1976-1988 роки: два роки під адміністративним наглядом у Чернігові, створення Української Гельсінкської групи, другий арешт 12 грудня 1977 року, десятирічне камерне ув΄язнення в таборах особливого режиму в Мордовії (с. Сосновка) та на Уралі (с. Кучино).

Це щира розповідь про боротьбу українських політичних в΄язнів за національну свободу і честь України, за права людини, за власну гідність у наджорстоких умовах режиму ув΄язнення.

Це свідчення учасника подій про боротьбу й загибель у неволі Олекси Тихого, Юрка Литвина, Валерія Марченка, Василя Стуса, це свідчення про Івана Геля, Михайла Гориня, Семена Скалича (Покутника), про Олеся Бердника, Василя Федоренка та інших співв'язнів, підтверджені листами й документами.

 Обкладинка

У додатках Лук'яненко подає протоколи засідання "тройки" управління НКВД по Чернігівській області часів Великого терору 1937-38 років, що стосуються його рідного Городнянського району.

Час і місце заходу: 8 листопада, в четвер, у Будинку літератора (Київ, вул. Банкова, 2), о 17:00.

"Книжка показує, як завдяки одержимості вірних синів Україна затято боролася проти московського колоніяльного ярма", - зазначив Василь Овсієнко.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.