Спецпроект

В Росії пройде фестиваль музеїв "режимних" міст

"Музей міста Z" - під такою назвою в Музеї м.Сєверська з 19 по 23 листопада пройде фестиваль музеїв закритих міст. Захід такого роду відбудеться вперше в Росії.

Про це пише сайт міста Сєверськ.

 

Головною метою фестивалю є створення єдиного культурного простору міст системи ЗАТО. І це не тільки встановлення дружніх зв'язків між музеями закритих міст, розробка перспектив співпраці, формування єдиної бази пересувних виставок, а й створення Асоціації музеїв закритих міст - спільноти, яка має і може захищати інтереси культури, а також визначати напрямки спільної діяльності.
 
У роботі фестивалю візьмуть участь провідні фахівці музейної справи з Москви, Санкт-Петербурга, Новосибірська, Томська; співробітники краєзнавчих, суспільних і корпоративних музеїв міст системи ЗАТЕ ДК "Росатом" - Желєзногорська і Зеленогорська (Красноярський край), Зарічного (Пензенська область), Лісового, Новоуральська і Зарічного (Свердловська область), Сарова (Нижегородська область), Озерська, Снєжинська і Трехгорная (Челябінська область), члени Асоціації Музеїв Томської області, а також представники шкільних і громадських музеїв міста Сіверська.
 
На робочих майданчиках фестивалю заплановано проведення багатьох різноманітних заходів: пройде конкурс виставкових проектів "Музей - іміджевий центр території", відбудеться конференція "Актуальні проблеми музеїв закритих міст та шляхи їх вирішення".

ЗАТО - Закритий адміністративно-територіальний округ - міський округ, в межах якого розташовані промислові підприємства з розробки, виготовлення, зберігання та утилізації зброї масового ураження, переробці радіоактивних та інших матеріалів, військові та інші об'єкти, для яких встановлюється особливий режим безпечного функціонування та охорони державної таємниці, що включає спеціальні умови проживання громадян.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.