НА ОВК 94 - ДВА НАУКОВЦІ З ІНСТИТУТУ ІСТОРІЇ НАНУ

У виборчій комісії округу №94 працюють два історики з Інституту історії України Національної академії наук. Один - секретар ОВК - представляє партію "Братство", інший - "Русское единство".

Про це повідомляють учасники фейсбук-групи сайту академічних істориків Historians.in.ua.

Секретарем ОВК 94 є Блануца Андрій Васильович, який представляє партію "Братство". Блануца - кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу середньовічної і ранньомодерної історії України Інституту історії України НАНУ.

Ще один представник академічного закладу в ОВК 94 - член комісії Юсов Святослав Леонідович, який представляє партію "Руська Єдність". Він є кандидатом історичних наук і науковим співробітником Інституту історії України НАНУ, спеціалізується на першій половині XX сторіччя.

Обидва історики поставили свої підписи під скандальним рішенням ОВК, згідно з яким комісія відмовилася перераховувати результати виборів на 28 дільницях округу. Таким чином ОВК позбавила права голосу 30 тисяч виборців і вивела на перше місце провладного кандидата Тетяну Засуху.

Прізвища і фото Блануци і Юсова оприлюднив у своєму блозі член "Фронту змін" Андрій Пишний, назвавши їх причетними до "фальшування результатів виборів".

При цьому прізвища Блануци і Юсова не фігурують у списку фальсифікаторів, підготовленому в опозиційному проекті постанови про створення парламентської слідчої комісії.

Як відомо, директор Інституту історії України НАНУ Валерій Смолій балотувався у ВР за списком Партії регіонів (86 місце).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.