CБУ знайшла місце поховання бійця НКВД. ФОТО

Служба безпеки України передала рідним полеглого захисника Києва відомості про місце його загибелі.

Про це повідомляє прес-служба СБУ.

"Нещодавно до Управління СБ України у м. Києві звернулися представники патріотично-пошукового об’єднання "Дніпро-Україна" з проханням допомогти розшукати рідних загиблого у роки війни бійця 227-го полку військ НКВС Єлисєєва Микити Андрійовича, - йдеться в повідомленні. - Відомості про цього воїна стали відомі ... в результаті розкопок місць боїв радянських бійців з підрозділами вермахту, які велись у кінці вересня 1941 року біля м. Березань Баришівського району Київської області".

Тут було знайдено останки 50-ти загиблих червоноармійців. Серед вцілілих документальних посвідок представники "Дніпро-України" знайшли солдатські медальйони.  Дані з них свідчили про те, що двоє із загиблих воювали у складі 227-го полку. Це – Агапов Василь Михайлович та Єлисєєв Микита Андрійович.

Пошуки рідних Агапова для пошуковців СБУ увінчалися успіхом майже відразу. Їх було знайдено у с. Ширівка Саратовської області РФ.

Місце ж проживання Єлисєєва нині не значиться на географічній карті: довоєнна станція Вечірній Кут увійшла до меж міста Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Солдат полку військ НКВД Микита Єлисєєв

До пошуків рідні Єлисєєва Управлінням СБУ у м.Києві було залучено колег з Дніпропетровська, керівництво підрозділів Міністерства внутрішніх справ, а також раду ветеранів м.Кривий Ріг.

В результаті спільної копіткої роботи встановлено племінника загиблого воїна – ним виявився мешканець Кривого Рогу – Сергій Полозов. Він передав пошуковцям довоєнну фотографію бійця та його останнього листа до матері.

Фото: прес-служба СБУ

Фото встановлено на воїнському меморіалі у с.Гатне Києво-Святошинського району Київщини, де знайшли вічний спокій герої оборони Києва.

Прес-служба зазначає, що завдяки пошуковій групі управління СБУ в Києві "вдалося повернути із забуття прізвища понад 500 загиблих правоохоронців, встановити 28 місць колишніх боїв та воїнських поховань, побудувати на них 5 обелісків та пам’ятних знаків".

Як відомо, у травні 2012 року працівники рівненського управління СБУ "з метою виховання у молоді поваги до подвигу" впорядкували радянський меморіал працівникам спецслужб, які в червні 1941-го року розстріляли в'язнів у Дубенській тюрмі, а потім потрапили в німецьку засідку.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.