У Варшаві визнали героями організацію, яка убивала євреїв та українців

Днями парламент Польщі проголосував ухвалу у зв’язку із 70-ю річницею утворення польської підпільної військової організації часів Другої світової війни "Національні збройні сили" (NSZ).

Про це повідомляє "Вголос" із посиланням на екс-депутата Львівської облради Остапа Козака.

За його словами, парламентаристи відзначили членів NSZ як борців за незалежність Польщі проти німецьких та радянських окупантів.

Прийняття ухвали супроводжувалось бурхливою дискусією між депутатами Сейму. Значна їх частина різко виступила проти цього документу, оскільки вважала неприпустимим прославлення збройної організації, яка вчинила масові військові злочини.

Окремі депутати дорікали членам NSZ антисемітизм та співпрацю із нацистами. Так, голова фракції "лівих" у польському парламенті, колишній прем’єр міністр Лєшек Міллер у твіттері назвав воїнів NSZ "союзниками Гітлера та погромниками євреїв".

Інші депутати наголошували, що т.зв. "Національні збройні сили" разом із польськими "Армією крайовою" та "Селянськими батальйонами" воювали не лише проти нацистів, але і проти українського населення Закерзоння.

Найбільш відомим злочином, вчиненим NSZ проти українців, було масове вбивство 6 червня 1945 року близько 200 мешканців села Верховини (17 км від міста Холм, зараз Польща), відоме як "Різанина у Верховинах".

Серед убитих – лише 45 чоловіків, решта - жінки та діти. Злочин вчинив загін NSZ під командуванням Мєчислава Паздерського на псевдо "Сірий".

Незважаючи на висловлені аргументи, проурядова більшість Сейму відкинула їх та поспішно затвердила ухвалу.

На думку, екс-депутата, польські депутати наполегливо дотримуються подвійних стандартів щодо оцінки ролі національних збройних рухів у польсько-українській війні в 40-х роках минулого століття.

Так, усі польські організації "апріорі проголошуються такими, що безкомпромісно воювали за незалежність Польщі, а усі військові злочини, вчинені ними – як "відплатні" та "захистні" акції. Натомість, Українська Повстанська Армія без вагань проголошується як злочинна та інакше як "банди УПА" не називається".

На пошану загиблих місцевих українців сьогодні в центрі села Верховини височить пам’ятник у вигляді православного хреста. Щороку у червні місяці там відправляється панахида за трагічно загиблими. На урочистостях присутні представники місцевої влади та консул України в Польщі.

Матеріали, присвячені українсько-польському міжетнічому конфлікту 1940-их років, читайте за темою "Волинська трагедія".

Дивіться також на цю тему:

"Прокляті солдати": настав час бачити героїв такими, якими вони були

"Воїнам УПА" чи "повстанцям"? Як поляки реагують на меморіальні написи

УПА і АК: не треба їх ані звеличувати, ані принижувати

На Волині знову шукали жертв УПА

Волинська трагедія: пошук між двома правдами

Сповідь ката. Як від рук підпілля гинули поляки і українці

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.