У Варшаві визнали героями організацію, яка убивала євреїв та українців

Днями парламент Польщі проголосував ухвалу у зв’язку із 70-ю річницею утворення польської підпільної військової організації часів Другої світової війни "Національні збройні сили" (NSZ).

Про це повідомляє "Вголос" із посиланням на екс-депутата Львівської облради Остапа Козака.

За його словами, парламентаристи відзначили членів NSZ як борців за незалежність Польщі проти німецьких та радянських окупантів.

Прийняття ухвали супроводжувалось бурхливою дискусією між депутатами Сейму. Значна їх частина різко виступила проти цього документу, оскільки вважала неприпустимим прославлення збройної організації, яка вчинила масові військові злочини.

Окремі депутати дорікали членам NSZ антисемітизм та співпрацю із нацистами. Так, голова фракції "лівих" у польському парламенті, колишній прем’єр міністр Лєшек Міллер у твіттері назвав воїнів NSZ "союзниками Гітлера та погромниками євреїв".

Інші депутати наголошували, що т.зв. "Національні збройні сили" разом із польськими "Армією крайовою" та "Селянськими батальйонами" воювали не лише проти нацистів, але і проти українського населення Закерзоння.

Найбільш відомим злочином, вчиненим NSZ проти українців, було масове вбивство 6 червня 1945 року близько 200 мешканців села Верховини (17 км від міста Холм, зараз Польща), відоме як "Різанина у Верховинах".

Серед убитих – лише 45 чоловіків, решта - жінки та діти. Злочин вчинив загін NSZ під командуванням Мєчислава Паздерського на псевдо "Сірий".

Незважаючи на висловлені аргументи, проурядова більшість Сейму відкинула їх та поспішно затвердила ухвалу.

На думку, екс-депутата, польські депутати наполегливо дотримуються подвійних стандартів щодо оцінки ролі національних збройних рухів у польсько-українській війні в 40-х роках минулого століття.

Так, усі польські організації "апріорі проголошуються такими, що безкомпромісно воювали за незалежність Польщі, а усі військові злочини, вчинені ними – як "відплатні" та "захистні" акції. Натомість, Українська Повстанська Армія без вагань проголошується як злочинна та інакше як "банди УПА" не називається".

На пошану загиблих місцевих українців сьогодні в центрі села Верховини височить пам’ятник у вигляді православного хреста. Щороку у червні місяці там відправляється панахида за трагічно загиблими. На урочистостях присутні представники місцевої влади та консул України в Польщі.

Матеріали, присвячені українсько-польському міжетнічому конфлікту 1940-их років, читайте за темою "Волинська трагедія".

Дивіться також на цю тему:

"Прокляті солдати": настав час бачити героїв такими, якими вони були

"Воїнам УПА" чи "повстанцям"? Як поляки реагують на меморіальні написи

УПА і АК: не треба їх ані звеличувати, ані принижувати

На Волині знову шукали жертв УПА

Волинська трагедія: пошук між двома правдами

Сповідь ката. Як від рук підпілля гинули поляки і українці

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.