ДВІ КРИМСЬКІ ПАМ'ЯТКИ СТАЛИ ПРЕТЕНДЕНТАМИ НА СПАДЩИНУ ЮНЕСКО

"Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисарай" і "Культурний ландшафт печерних міст Кримської Готії" включені до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на заступника директора департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Мінкультури Віктора Вечерського.

Чиновник також нагадав, що у 2003-му році "Бахчисарайський палац кримських ханів" потрапив у попередній список від України.

За словами Вечерського, "Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисарай" є розширенням попередньої номінації, в яку, окрім Бахчисарайського палацу, увійшли також історичні пам'ятники на прилеглій території.

Відповідаючи на запитання журналістів, як довго ЮНЕСКО може розглядати питання включення цих об'єктів-кандидатів в основний список Світової спадщини, Вечерський повідомив, що від 2 до 15 років.

Він нагадав, що в списку Світової спадщини ЮНЕСКО Україна представлена ​​п'ятьма своїми об'єктами, а також подала 15 об'єктів-кандидатів на включення до основного списку, які зараз перебувають у попередньому.

В перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО шістьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.